Інтел-Консалт

“Ти думаєш і розмовляєш занадто багато. Ти повинен припинити розмову сам з собою. Фактично, ми створюємо наш світ своєю внутрішньою розмовою. Коли ми перестаємо розмовляти з собою, Світ – завжди такий, яким він має бути.”
Карлос Кастанеда

Повчальна історія про досконалість.

Чоловік вирішив одружитися. Але в дружини він хотів тільки досконалу жінку. Спочатку він знайшов винятково красиву жінку, але незабаром виявив, що їй не вистачає духовності. Потім він зустрівся з жінкою високої духовності, але вона була не особливо красива. І нарешті він знайшов її. Це була ідеальна жінка – духовна, витончена, прекрасна, чарівна, одним словом, досконалість. Але, на жаль, стосунки у них не склалися – вона шукала досконалого чоловіка.

P. S. Якщо хочеш досконалості, просто прагни бути нею, замість того щоб шукати її в інших, і тоді досконалість саме знайде тебе.

“… Кожен чоловік містить в собі сутність всіх чоловіків, і кожна жінка містить в собі сутність усіх жінок. Це єдина причина, по якій я був виключно моногамним протягом останніх шести років. Моральні обмеження тут ні при чому. Ідея безперервного пошуку нових партнерок – це дуже низький рівень сексуальних відносин. Ми живемо в світі, в якому з конвеєра щомісяця сходять нові моделі молодих красивих дівчат, а сексуальні критерії безперервно змінюються. Замість того щоб міняти партнера за партнером, ви можете досліджувати глибини і можливості своєї особистості з одним -єдиним представником протилежної статі. Але це вимагає часу і відданості “.
Тімоті Лірі

Одного разу до Майстра прийшов молодий чоловік і сказав: – Я прийшов до тебе, бо відчуваю себе таким жалюгідним і нікчемним, що мені не хочеться жити. Все навколо твердять, що я невдаха, тюхтій і ідіот. Прошу тебе, Майстер, допоможи мені!
Майстер, миттю глянувши на юнака, квапливо відповів: – Вибач, але я зараз дуже зайнятий і ніяк не можу тобі допомогти. Мені потрібно терміново залагодити одну дуже важливу справу, – і, трохи подумавши, додав: – Але якщо ти погодишся допомогти мені в моїй справі, то я із задоволенням допоможу тобі в твоєму.
- З … із задоволенням, Майстер, – пробурмотів той, з гіркотою відзначивши, що його в черговий раз відсувають на другий план. Майстер зняв зі свого лівого мізинця перстень з красивим каменем.
- Візьми коня і скачи на ринкову площу! Мені потрібно терміново продати цей перстень, щоб віддати борг. Ні в якому разі не погоджуйся на ціну нижче золотої монети!

Юнак взяв перстень і поскакав. Приїхавши на ринкову площу, він став пропонувати перстень торговцям, і ті спочатку з цікавістю роздивлялися його товар. Але варто було їм почути про золоту монету, як вони тут же втрачали до перстня всякий інтерес. Одні відкрито сміялися йому в обличчя, інші просто відверталися, і лише один торговець люб’язно пояснив йому, що золота монета – це занадто висока ціна за такий перстень і що за нього можуть дати хіба що мідну монету, ну в крайньому випадку срібну.
Обійшовши весь ринок і запропонувавши перстень добрій сотні людей, юнак знову осідлав коня і повернувся назад. Сильно пригнічений невдачею, він увійшов до Майстра.
- Майстер, я не зміг виконати свого доручення, – з сумом сказав він. – У кращому випадку я міг би виручити за перстень пару срібних монет, але ніяк не золоту! Торговці стверджують, що це перстень стільки не коштує.
- Так, непогано було б дізнатися справжню цінність перстня! Ну а хто може зробити це краще, ніж ювелір? Скачи-ка до ювеліра та запитай у нього, скільки він запропонує за перстень.
Юнак подався до ювеліра. Той довго розглядав перстень і, нарешті, сказав:
- Передай Майстру, що зараз я не можу дати йому більше 58-ми золотих монет. Але якщо він дасть мені час, я куплю перстень за 70, враховуючи терміновість угоди.
- Сімдесят золотих монет?! – Юнак радісно засміявся, подякував ювеліра і щодуху помчав назад.
- Сідай сюди, – сказав Майстер, вислухавши жвавий розповідь молодої людини. – І знай, сину, що ти і є це саме кільце. Дорогоцінний і неповторне! І оцінити тебе може тільки справжній експерт. Так навіщо ж ти ходиш по базару, очікуючи, що це зробить перший зустрічний?

Кілька людей засуджували і обзивали одного разу мудреця, коли він проходив по їх кварталу. Але він відповідав їм усмішкою, дякував і бажав бути здоровими.
Хтось запитав його:
- Ти дякував і бажав цим людям здоров’я, хіба ти не відчував до них гніву?
Він відповідав:
- Коли я приходжу на ринок, я можу витрачати тільки те, що є у мене в гаманці. Так само і при спілкуванні з людьми, я можу витрачати тільки те, чим наповнена моя душа.